А на тих рушниках земля
рідна
моя
підготувала
Зиборова В.І.
2011
Мета: Виховувати любов до українських оберегів,
символів, які є невід’ємною частиною нашої культури.
Обладнання. Карта України, рушник.
Рушник відомий ще з дохристиянських часів. Його приносили
в жертву богам, використовували в обрядах, рушник виконував роль ікони, до
нього молилися.
Найдавніші рушники вишивалися узорами-символами, кожен з
яких щось означав:
Ромб – поле;
Крапка – засіяне зерно;
Ламана лінія – земля;
Просто лінія – земля;
Квітки з’єднані – зірки;
Дерево з гілками – символ родючості;
Голубки на рушнику – то символ любові, їх вишивали на
весільних рушниках;
Та найпоширенішим
і найдавнішим орнаментом українського рушника є дерево життя. Це прекрасна квітка, чи букет
квітів, верхня частина якого означала сферу богів, середня частина – то
коріння, першооснова і початок світу.
На рушникові можна побачити соняшники і
виноград, ружу і барвінок, дубові листя і жолуді, вишню і вербу. Калина на
рушникові – то символ вірності і дівочої вроди, а калина з дубом – поєднання
краси і сили. Маки – то символ печалі, їх вишивали на згадку про чоловіка, сина
чи коханого, який загинув, не повернувся з війни.
Іваєва Альона:
Дивлю я мовчки на
рушник,
Що мама вишивала,
І чую – гуси зняли
крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці
зацвіли, запахла рута.
Десь тихо бджоли
загули,
Всміхнулась люба
мати.
І біль із серця раптом
зник,
Так тепло-тепло
стало…
Цілую мовчки той
рушник,
Що мати вишивала.
З квітами на
рушниках переплітається пташиний світ: півень, зозуля, голуб і сорока,
соловейко і різні фантастичні птахи. Найчастіше на рушниках зустрічається
зозуля, то улюблена птаха українського народу. Зозулька, зозуленька її
називали, з нею пов’язували щастя родини і порівнювали її з ненькою, матір’ю.
Руф Олександр:
Рушники, рушники…
Тут червоне із
чорним
Так магічно
сплелось,
Що нагадує втіхи
життя.
І здається, він крилами
зараз пригорне
І належить тобі те
зболіле,
Святе каяття.
Садовий Олексій:
На покуті –
мальовані боги
Або портрет Тараса,
І рушники крилаті
навкруги -
Очей утіха і життя
окраса!
Як лебеді, пливіть
через роки
В грядуще, -
невмирущі рушники
Учні класу виконують пісню «А на тих рушниках Україна моя»
Бондаренко Денис:
Україно моя мила,
Україно,
Моя рідна земле,
матінка єдина.
Твої роси моє личко
умивають,
Твої вітри мої коси
розплітають,
Твої діти рідну
землю рушниками прославляють.
Равлюк Альона
На полотні
співали солов’ї ,
І красувались
кетяги калини.
Зелений хміль в’юнився по гіллі.
Зоріли в голосках
волошки сині.
Неначе долю вишила
свою,
Заплівши в неї
промінь світанковий
Кохання і пісні, і
молоду зорю…
Світи мені навік,
матусине любове.
Учні класу виконують пісню «Рушники у мами»
