ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ
З ДЕВІАНТНИМИ ДІТЬМИ
підготувала Зиборова
В.І.
2011
Робота
з підлітками з девіантною поведінкою - велика соціальна проблема.
Перед кожним дослідником і практичним
працівником, що вивчають важких дітей, стоять три завдання:
1. виявити негативні особливості особистості
даного школяра, які необхідно виправити;
2. виявити позитивні задатки або особливості,
на які можна спертися і які необхідно розвинути в процесі корекційної роботи;
3. виявити причини відхилення поведінки, умови
виникнення негативних особливостей, щоб ліквідувати їх.
У зв'язку з цим вивчення підлягають:
середовище, що оточує підлітка в даний час, і та, в якій він ріс, розвивався,
виховувався в минулому, індивідуальні психологічні особливості, що впливають на
його поведінку; стан педагогічної та соціальної занедбаності; стан фізичного і
психічного здоров'я.
Важливою ланкою у професійній діяльності
педагога та шкільного психолога є робота з подолання трудновоспитуемости і
профілактиці правопорушень учнів.
Педагогічно запущені школярі являють собою найбільш складну категорію
учнів, викликають труднощі у роботі кожного вчителя, тому їх зазвичай називають
важкими. Кожен вчитель зустрічається в своїй роботі з учнями, які не хочуть
вчитися, важко піддаються вихованню, чинять опір виховного впливу, здійснюють
проступки, правопорушення.
Система виховної роботи з підлітками в нашій
країні представлена школою, сім'єю та
громадськістю. У цій системі провідна роль належить школі, тому що вона має
спеціально підготовленими кадрами і здійснює тривалий і цілеспрямований вплив
на формування особистості дитини в прямому відповідно до вимог суспільства.
Роль школи - цент роботи з профілактики правопорушень серед неповнолітніх, яка
представляє собою тісну взаємодію наступних етапів: діагностування, планування,
організація, координація та контроль. Очолити роботу з підлітками з девіантною
поведінкою в школі повинен, перш за все, її директор або його заступник з
виховної роботи.
В
основі роботи з важкими підлітками повинен лежати принцип подвійного і
протилежно спрямованого педагогічного впливу: блокування негативного і
нарощування, розвиток позитивного в такому підлітка. У цьому й полягає сутність
перевиховання.
У
комплексному підході до виховної роботи з підлітками з девіантною поведінкою
необхідно виділяти основні фактори, спираючись на які можна оптимально вирішити
цю проблему:
I. Педагогіувати умови життя і виховання підлітка в
сім'ї, нейтралізувати негативний вплив аморальної поведінки батьків, підвищити
їх педагогічну культуру і рівень моральних взаємин;
II. Допомогти підлітку відновити в школі
позицію нормального учня, оволодіти навчальною діяльністю;
III. Виявити у підлітка інтереси, схильності
або здатності до будь-якої діяльності, залучити його до участі в спортивній
секції. Змістовне проведення підлітком вільного часу, організація його дозвілля
- істотна сторона профілактичної роботи з ним;
IV. Ізолювати підлітків від мікросередовища, у
дворі або на вулиці. Нейтралізація впливу малої референтної групи, членом якої
вважає себе підліток, можлива, якщо норми і правила поведінки групи перестали б
бути привабливими і його соціальні потреби задовольняються в позитивній
середовищі;
V. У структурі особистості підлітка необхідно
виділити ті спонукальні сили, які штовхають його на певні вчинки і стимулюють
відповідну поведінку: спрямованість особистості, потреби, мотиви поведінки,
його інтереси та схильності.
Враховуючи сучасні психологічні особливості
підліткового віку (акселерація, інформность та ін), необхідно, при формуванні
моральних якостей особистості підлітка з девіантною поведінкою наповнювати їх
новим змістом.
Сутність педагогічної труднощі полягає в тому,
що підліток не хоче або не може нормально, адекватно реагувати на звичайні
заходи педагогічного впливу, вимагає до себе особливого підходу, додаткових
педагогічних зусиль. При вивченні важких дітей кожен індивідуальний випадок
представляє особливу проблему, що вимагає від педагога, шкільного психолога
дослідної роботи, перед якою постає завдання знайти те особливе сполучення
істотних моментів, що дозволяє зрозуміти походження цікавлять педагога,
психолога особливостей особистості і правильно побудувати гіпотезу щодо
педагогічних впливів. Найважливішими вимогами до вивчення особистості підлітків
з девіантною поведінкою є: по-перше, підліток повинен вивчатися не як
ізольований індивід, а як член групи або колективу дітей і дорослих, з якими
від пов'язаний умовами життя та діяльністю, по-друге, вивчатися через систему
відносин , в яких він жив і формувався як особистість, в яких живе і формується
зараз. Цей метод вивчення може бути названий соціально-індивідуальним. Його
суть - у вивченні особистості через спілкування з оточуючими людьми.
У
основі роботи з підлітками з відхиленою поведінкою повинен лежати принцип
подвійного і протилежного спрямованого педагогічного впливу: блокування
негативного і нарощування, розвиток позитивного в такому підлітка. У цьому й полягає
сутність перевиховання.
Але
в цій роботі він повинен організувати собі в допомогу всі сили, що впливають на
дитину і визначають його розвиток: класний колектив, інших вчителів, батьків,
друзів іншого боку, добре налагоджений режим, спорт, трудові заняття, розвиток
інтересів підлітка до мистецтва, природи, техніці - все це повинно стати
надійним союзником педагога в роботі з підлітками з девіантною поведінкою.
Здійснюючи аналіз міжособистісних відносин, педагог повинен бачити психологічну
природу цих відносин, що складаються з різних шарів групової активності. Для
вдосконалення роботи по формуванню колективу підлітків доцільно:
§ Домагатися, щоб колектив класу був тісно
спаяні, згуртованим, не допускати будь-яких форм антагонізму між окремими учнями
шляхом вибору захоплюючої для підлітків і разом з тим суспільно значимої дл них
діяльності і правильної організації системи взаємного керівництва і
підпорядкування. Організація і згуртування колективу починається з організації
активу та зміцнення його авторитету;
§ Необхідно, щоб колектив підлітків був
ідейно-спрямованим, зі здоровим громадською думкою, розвиненою критикою і
самокритикою, з високою вимогливістю до кожного члена. Ці якості складаються,
якщо перед колективом поставлено суспільно корисна мета;
§ Організовуючи колектив підлітків, необхідно
ставити перед колективом мета, включену в систему взаємопов'язаних суспільно
важливих цілей, з тим, щоб підліток у своїй діяльності міг керуватися системою
перспективних цілей;
§ Слід сформувати у колективу підлітків уміння
застосовувати правильні форми впливу, застосовувати індивідуальний підхід,
тактику.
Згуртований колектив володіє великою силою
впливу на своїх членів. І впливає на них у правильному напрямку.
